надзвичайний

надзвичайний
1) (дуже великий силою вияву, інтенсивністю чого-н., завдяки чому вирізняється на загальному тлі), незвичайний, винятковий; незрівнянний (який важко порівняти при цьому з чим-н.); надмірний, непомірний (який перевищує певну міру, норму); неймовірний, неправдоподібний, дивовижний, казковий, фантастичний (який дивує силою свого вияву, у який важко повірити); надприродний, неземний (який силою свого вияву настільки відхиляється від звичайного ступеня, що викликає враження про неможливість такого у природі); надлюдський, нелюдський, надсильний, непосильний (який вражає перевищенням звичайних людських якостей, властивостей, можливостей)
— Пор. великий I, 3), найбільший, небувалий 1), неймовірний I
2) (який нечасто трапляється й вирізняється серед інших), незвичайний, неабиякий; винятковий, рідкісний, феноменальний, незрівнянний (зі сл. "ні з ким", "ні з чим" — винятковий, незвичайний); неповторний (який має особливі якості, ознаки)
— Пор. небувалий 1), незвичайний I

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Полезное


Смотреть что такое "надзвичайний" в других словарях:

  • надзвичайний — а, е. 1) Дуже сильний ступенем свого виявлення та не схожий на інші; винятковий. || Не такий, як звичайно, як завжди, чимось відмінний; особливий. •• Надзвича/йна ситуа/ція порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об єкті або… …   Український тлумачний словник

  • надзвичайний — [надзвиеча/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • надзвичайний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • нестерпний — (надзвичайний силою, ступенем свого вияву до такої міри, що його неможливо / дуже важко витримати), неможливий, у[в]бивчий, немилосердний …   Словник синонімів української мови

  • високий — а, е. 1) Який має велику відстань знизу вгору; прот. низький. || Який має висоту, більшу від звичайної, середньої. || Який має рівень, більший від звичайного. 2) Який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої небудь поверхні …   Український тлумачний словник

  • дипломатичний — а, е. 1) Стос. до дипломатії (у 1 знач.). •• Дипломати/чна по/шта один з видів зв язку дипломатичного чи консульського представництва з центральними органами зовнішніх зв язків держав, яка пересилається звичайно в супроводі дипломатичних кур єрів …   Український тлумачний словник

  • казковий — а, е. 1) Прикм. до казка 1); пов язаний з казками. || Згадуваний у казках. || Надзвичайний, дивний, таємничий. 2) Дуже великий, надзвичайний …   Український тлумачний словник

  • незвичайний — I (який відрізняється від інших, чимось вирізняється), неординарний, особливий, неабиякий; незвичний (до якого ще не звикли); екстраординарний (про явище, подію тощо який виходить із низки звичайних); ексцентричний, екстраваґантний (який не… …   Словник синонімів української мови

  • несказанний — (якого не можна висловити), невимовний, непередаваний, неописаний, неописанний Пор. великий I, 3), надзвичайний 1), надзвичайний 2) …   Словник синонімів української мови

  • безприкладний — а, е. Який не мав прикладу, ні з чим не зрівнянний; надзвичайний …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»